З історії села

У мальовничій долині швидкоплинної ріки Прут на високому березі підгірного плато розкинулось велике гірське село Заріччя.
Протікаючи по цій долині, Прут творить природний кордон від заходу між Заріччям і селищем міського типу Делятином. На відстані7,5 км, роблячи коло, Прут творить природний кордон з селом Добротів. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а з півдня його оточують гори.
Назва села Заріччя походить від того, що воно розташоване за рікою Прут. Уперше Заріччя в історичних джерелах згадується з першої половини XVII ст. Однак люди на його землях поселилися значно раніше. Про це, зокрема, свідчать виявлені тут поховання доби бронзи.





В селі в кінці XIX ст. було побудовано одноповерхову школу, а в 1934 році сільський майстер Василь Бахмат добудував на цій споруді другий поверх. 13 серпня 1998 році розпочато добудову школи за ініціативою громадянки Канади, уродженки села Заріччя, п.Анни-Люби Яворської. Будівництво закінчено у 2000 році, а урочисте відкриття відбулося 7 вересня цього ж року.
За роки радянської влади в Заріччі збудовано Будинок культури (тепер – Народний дім), фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок “Колосок”.
З 2000 року проводиться газифікація села.
Заріччя славне своїми людьми. Першим вченим став Іван Дохторук (1891-1978), який закінчив Коломийську гімназію, здобув вищу освіту з юриспруденції, навчаючись в Чернівецькому та Львівському університетах, учасник національно-визвольних змагань, старшина УГА. Вмілим майстром будівельної справи був Михайло Стельмащук, під керівництвом якого з 1937 по 1942 роки велося будівництво величної церкви. В лавах УПА прославив себе Павло Вацик “Прут”, якому Головною Визвольною Радою за героїзм присвоєно звання майора, а 1946 року він став Лицарем Срібного Хреста Бойової Заслуги І кляси.
З села Заріччя вийшли відомі в Україні та за її межами вчені: Михайло і Василь Костицькі, Михайло Гнатюк, Степан Мочерний, Ігор Дудзяний.
В урочищі “Ділок” знаходиться парк Партизанської слави з’єднання С.А.Ковпака, біля школи – пам’ятний знак жертвам фашизму – односельчанам, розстріляним 28 лютого 1944 року.
За роки незалежності України в селі зведено пам’ятний знак до 50-річчя УПА (1992), пам’ятник жертвам голодомору в Україні (1993), встановлено пам’ятну стелу на вулиці майора П.Вацика “Прута” (до 80-річчя з дня народження, 1997 рік), відновлено символічну могилу пам’яті подвигу Січового Стрілецтва (1990).
Територія населеного пункту -1381,1 га.
Кількість населення – 4 120 чол.
Територія ради -2811,0 га, з них:
Установи та організації, що розташовані на території села:
Сільська рада , ЗОШ І–ІІІ ст..,будинок культури, ПВКФ„Час”, СП ТзОВ „Меролша”, ТзОВ„Р-36″, ПП „Титан”

Немає коментарів:

Дописати коментар